В кожного з цих славутчан, як мовиться, - своя історія успіху, абсолютно унікальна, завдяки чому вони довели самі собі, своїм родинам, врешті усьому навколишньому світові, на що вона здатні, чого змогли досягти.

Організував спілку підприємців

Чому ми в свій час створили в Славуті Товариство підприємців «Край» (уже багато років я є його очільником) і навіть випускали у світ свою однойменну газету. На першому етапі комерціалізації та становлення малого бізнесу в Україні ми всі практично були необізнані з їх законодавчим регулюванням.

Будь-який службовець ОБС або податківець міг прийти і «наїхати» на тебе. Отож, ми готувалися й завжди були налаштовані до спротиву, завдяки чому, можливо, законодавство згодом поступово й стало мінятися. А коли воно більш-менш врегулювалося, в діях тих же чиновників уже не було стільки нахабства. До нас стали прислуховуватися!

Нині в «Краю» залишилося десь чоловік 60. Та наш «Край» став засновником ще й громадського об’єднання «Майдан» - ця організація долучається до вирішення важливих проблем у суспільстві. Бо все у нашому житті переплітається і все взаємопов’язане!

Якби мене запитали, хто найбільше вплинув на мій життєвий успіх і здобутки в малому бізнесі, без будь-якого сумніву я сказав би: моя теща, Ганна Улянівна Корзун! Царство їй небесне, але направду без її підтримки і комерційного хисту – а вона тривалий час працювала колись в торгівлі – напевно, не було б у мене ні магазину «Анна» (названого в її честь), ні тих «Електротоварів», що поряд із «Анною».

Згадайте ті роки безгрошів’я та бартеру, коли люди, які ніколи не займалися ніяким бізнесом, змушені були їздити в Румунію, Польщу, деінде гендлювати, щоб мати бодай якусь копійку на прожиття. Ми з тещею наїздилися в ті «туристично-комерційні» поїздки донесхочу. А ще ж були щосуботи та щонеділі базари – в Корці, Ізяславі, Білогородці, Ганнополі… Наш старенький білий «Жигуль» аж скрипів від тих навантажень! А ми торгували тоді всілякою галантереєю, постільною білизною, рушниками – та чим завгодно!

Хочу наголосити, що в той час я ще працював головним енергетиком Славутсько-Полянської паперової фабрики (адже закінчив Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування за фахом інженера-механіка – нині університет «Поділля»).

Маючи нині свій торговельний заклад, я з довірою ставлюся й до співробітників, і до партнерів, і до покупців нашої продукції. Навчився працювати так, щоб гроші не тільки «проїдалися», а потроху накопичувалися на розвиток бізнесу – нині споруджую нове приміщення поряд із «Анною», на присадибній ділянці того будинку, який колись ми придбали під магазин.

Відверто кажучи, я в деякій мірі втілив у життя свою мрію – маючи фах енергетика, не тільки торгуючи електротоварами, облаштував першу сонячну генерацію в Славуті, де живу. Тепер поставив сонячні панелі над новобудовою.

Підсумовуючи свої спогади про те, як я потрапив у малий бізнес, став у певній мірі громадським діячем, усе ж радію тому, що не заразився вірусом грошолюбства. Пристрасті до накопичення грошей не маю. Гроші для мене, як і для кожної людини, - не самоціль, а інструмент свободи. Завдяки цьому я відчуваю себе вільною людиною, займаюся благодійністю (не напоказ!), волонтерством, їжджу з сім’єю по світу. Ми, українці, повсюдно нині відкриваємо його для себе. А світ відкривається нам! І в цьому бачу неабиякий смисл свого життя.

Анатолій КАЗІМІРОВ, приватний підприємець м.Славута.

Будує житло у Славуті

Із Юрієм Володимировичем Федотовим – депутатом Славутської міської ради, директором приватного підприємства ТОВ «Славута-Юнікс», який присвятив свою діяльність будівельній сфері, ми знайомі більше десяти років. Адже Юрій Федотов уже звів для славутчан понад 150 квартир, багато інших об’єктів.

Нещодавно «Юнікс» завершив спорудження в мікрорайоні «Сонячному» сучасного красеня – 36-квартирного будинку поліпшеного планування із облаштованою навколо нього територією. І біля «Епіцентру» будівельники вигнали коробку майбутнього 24-квартирного будинку, де фактично уже викуплені майже всі квартири.

- Я пов’язую попит на житло не так із поліпшенням економічної ситуації в державі, як з підвищенням купівельної спроможності населення, - каже наш співрозмовник. – Бо якщо українці, зі зрозумілих для всіх причини, заробляють статки за кордоном, вони все ж інвестують їх у своє благополуччя саме тут, в Україні, й це радує. Значить, люди вірять, що все у нас буде добре.

Та найбільше радіє Юрій Федотов, що в його колективі підібралися фахівці своєї справи, на яких він може покластися у виконанні найскладніших завдань. Ось не так давно славутський «Юнікс» займався оздобленням фасаду великого корпусу гуманітарного факультету Національного університету «Острозька академія». Сучасні тенденції та будівельні традиції середньовіччя поєдналися в цій незвичайній споруді, яка прикрасила центр Острога. Юрій Володимирович щиро радіє тому, що його підприємство стало причетним до повернення древньому сусідньому місту колишньої величі княжого граду.

Коли перед Федотовим постає дилема робити-не робити, скажімо, дорожнє полотно до «Аква-Родоса» чи майданчик біля територіального центру в Берездові; виконувати значний обсяг будівельних робіт на території майбутнього елеватора СФГ «Клепачі» біля Славутського залізничного вокзалу чи дорогу в Улашанівській ОТГ; споруджувати фермерське приміщення в малоправутинському «Світанку» чи облаштовувати сушарки на зернотоку в «Перлині Полісся», що у Великому Скниту, - він завжди робить вибір на користь замовника.

Тож люди в «Юніксі» без роботи не залишаються. І саме своїй команді будівельників найбільше завдячує Ю.В.Федотов за успішне звершення житлових програм, зведення інших об’єктів, а в цілому – за добросовісне ставлення людей до своїх обов’язків та сумлінну працю. «Це - надійні люди, які цінують те, що мають, і мандрувати світом у пошуках кращих заробітків не збираються», - каже він.

Якщо ж повернутися до житлового будівництва, то в «Юніксі» своїм замовникам, котрі придбавають житло в новобудовах, вони завжди відкриті. Уже в процесі спорудження будинків люди можуть у будь-який час завітати на об’єкт, почути відповіді на всі запитання. Їх тут вислухають, врахують їхні пропозиції з планування квартир тощо.

Важливо й те, що у своїх проєктах будівельники «Юнікса» намагаються використовувати енергозберігаючі технології будівництва, сучасні матеріали для максимального утеплення житла. Зводиться ж воно ними здебільшого з червоної цегли, яку доставляють аж із Рівненщини. Для оздоблення фасадів тут використовують стійкі імпортні пігменти та фарби, які додають будівлям європейського вигляду.

Ну, а в спілкуванні з потенційними покупцями житла ПП «Славута-Юнікс» веде, на наш погляд, дуже виважену політику. Бо просто зичливого ставлення до клієнтів у наш час мало. На цей рахунок у «Юніксі» діють програми лояльності викуплення житла із розстроченням платежів до 18 місяців. Це дає свій позитивний результат: за час спорудження будинку (впродовж одного-півтора року) 80% квартир наперед викупляються майбутніми власниками. А отже, як каже Юрій Володимирович, з’являються кошти для інвестування в майбутні будівельні проєкти.

Віра МАЛЬЧУК.

Як Славута стала центром етно-екофестивалю “Колодар”

Найуспішнішим проєктом, до якого нам вдалося долучитися, є, на мою думку, Міжнародний етно-екофестиваль «Колодар». Це улюблене «дитя» нашої команди.

Протягом усього 2020 року команда фестивалю (Людмила Скрипнюк,Тамара Іванюк, Андрій Соловйов, Петро Сахнюк, Ольга Ткачук і я) повним складом готувалася до подання грантової заявки. Ми навчалися складати проєктну документацію, працювали над кошторисами та комунікаційною стратегією, вивчали історію міста та інформацію про місцеву культурну спадщину, визначали ризики та працювали над унікальністю та інноваційністю, консультувалися у фахівців та тренерів «Академії культурного лідера».

Ми були впевнені: Славута повинна стати справжнім етноцентром області, адже тут сама природа сприяє проведенню заходу - Славута з трьох сторін оточена лісами, а з четвертої – рікою Горинь, що утворює своєрідне природнє коло і дарує гармонію (звідси назва «КОЛОдар»).

Ідея створення масштабного фестивалю виникла в нас декілька років тому, коли були перші спроби влаштувати заходи на кшталт регіональної мистецької толоки «Щедрик фест». І завдяки тому, що навколо проєкту об’єдналися небайдужі люди, які живуть фестивалем та прагнуть розвитку нашого міста, нам вдалося отримати перемогу в грантовій Програмі «Малі міста – великі враження» Міністерства культури та інформаційної політики України й організувати І Міжнародний етно-екофестиваль «Колодар».

Під час фестивалю у нас відбулися різні конкурси: на краще виконання народних пісень, вишиваних виробів, національних страв, художніх робіт тощо. Ми прагнули до відтворення історико-культурних традицій краю. Й наш Міжнародний етно-екофестиваль «Колодар» увійшов до 20 кращих шоукейсів і практик 2020 року Міністерства культури та інформаційної політики України. У фестивалі взяли участь більше 1000 учасників, відвідали захід біля десяти тисяч людей. А ще в місті Славута у межах проєкту з’явився арт-об’єкт «Джерело життя» (так назвали ми писанку, вирізьблену славутчанами і встановлену в центрі міста).

Роботу команди «Колодару» високо оцінили експерти Українського культурного фонду, тому нинішнього року він відбудеться завдяки грантовій підтримці за Програмою «Культура. Туризм. Регіони». А це - визнання! Уже домовлено про участь з відомими гуртами, медійними особами країни, майстрами, кухарями, виконавцями. Найважливіше, що «Колодару» чекають славутчани, фольклорні колективи з різних регіонів України. За тривалий період локдауну люди скучили за яскравими подіями.

Тетяна МАЛІНОВСЬКА, м.Славута.