Серед проблем, які найбільше хвилюють славутчан і викликають чимало нарікань, є, безперечно, невпорядкований ринок, що знаходиться в центрі міста поряд із Ринковою площею й належить ТОВ «Універсалінвестцентр» (директор Юр’єв С.П.), де зосереджено торгівлю продуктами, розсадою овочів та квітів. А ще – молодняком домашньої птиці та різними зерновими сумішами із домашніх господарств селян, подекуди – навіть тушками тієї птиці та… молочною продукцією. Не запитуйте, як усе це поєднується на невеликій торговельній площі та ще й здебільшого під відкритим небом. І в дощ, і в спеку!.. Тут уже, як мовиться, не до гоголівського сорочинського гумору.

Недарма відвідання цієї частини Славутського ринку завжди викликає обурення містян, а в гостей міста залишає не найкращі враження про Славуту, культуру та побут славутчан.

Чого тут тільки не побачиш - ні торговельних прилавків, ні нормальної бруківки, ні асфальту під ногами, ні достатньої кількості впорядкованих місць для реалізації продукції!.. Люди здебільшого прилаштовуються на землі: хтось на ящиках, хтось на ослінчиках, привезених із дому, хтось навколішки, а хтось і настоячки торгує. Одне слово – стихійна торгівля на нестихійному ринку!

Сфотографувавши вкотре не дуже привабливі його безладні картини, прямуємо до дирекції, щоб отримати відповіді на запитання, які повсякчас ставлять славутчани з цього приводу. Сергій Петрович Юр’єв, як з’ясувалося, є директором одразу двох підприємств: уже згадуваного вище ТОВ «Універсалінвестцентр» і кооперативного підприємства «Ринок». Якщо перше зареєстроване зі значним статутним капіталом, то друге (також недержавної власності) – зі 100 гривнями… Але ж не тільки від статутного капіталу залежать можливості розвитку ринків… Намагаємось з’ясувати це в директора:

Кор.: Сергію Петровичу, скажіть, будь ласка, чому стільки років частина ринку, що примикає до вулиць Грушевського та Кузовкова, а, власне, знаходиться поряд із територією ринку, перебуває в такому жалюгідному стані?

С.Юр’єв: Якби ви знали, скільки автомобілів щебеню я туди вгепав! Там уся ця вимостка неначе в землю десь іде… Певний час не стає калюж, а потім вони знову з’являються.

Кор.: Але ж там узагалі торгівля невпорядкована, люди, даруйте, сидять на землі… Коли ви, нарешті, створите на цьому ринку цивілізовані умови для торгівлі – й тим, хто реалізує тут свою продукцію, й тим, хто її купує?

С.Юр’єв: Вам треба роз’яснення, чи ви прийшли, аби лише покритикувати?! З якою метою ви про це запитуєте? Я пам’ятаю, ще в 2014 році до нас приїздили з ICTV та 5 каналу – зробили свої упереджені репортажі, а потім замість того, щоб врахувати мої коментарі, сказали: «А ви нам за ці сюжети не платили!» З того часу в мене є велике розчарування в ЗМІ. Ви, журналісти, завжди тільки одну сторону проблеми висвітлюєте!

Кор.: Перш ніж прийти на цю розмову, ми спілкувалися з багатьма людьми, зробили пост у соцмережах. Та й безпосередньо на ринку, навіть сьогодні, почули немало негативу. Ви ж чомусь не хочете реагувати на зауваження?

С.Юр’єв: Бачу, славутчани в соцмережах нарікають, мовляв, усе в нашому місті не так – певно, тому, що комусь мер не подобається… А мені мій сусід, скажу для прикладу, теж не до вподоби! Та я ж не чіпаю його, не викидаю з будинку… Це його право жити так, як він хоче!

Кор.: Давайте не будемо узагальнювати. Ми говоримо про частину торгового ринку, за яку Ви, як директор, відповідаєте.

С.Юр’єв: На сьогоднішній день переді мною стоїть завдання – ту територію підтримувати. Я не можу її повністю реконструювати! Бо є важливіші проблеми – нам треба молочний павільйон привести до належного вигляду та інші об’єкти. З другого боку – маємо ж зважати на те, чи взагалі потрібен буде цей ринок через декілька років славутчанам? Ну, є нині певна категорія людей, для яких торгівля городиною чи іншою домашньою продукцією – це навіть не виживання, а хобі. Для них - це процес спілкування! Бо хіба можна багато заробити на тих декількох пучках цибулі? У Славуті є така категорія людей, які просто виросли на цьому ринку…

Кор.: Але ж, продаючи свою провізію, вони однаково сплачують певну суму за оренду торгових місць? То чому люди стоять у калюжах?

С.Юр’єв: Сплачують... Рівно 2 гривні! Якщо я сьогодні куплю туди якісь столи чи ще щось, послуга з оренди, самі розумієте, вже не буде коштувати 2 гривні, а значно більше – можливо, 20 гривень. То ці люди ніколи стільки не заплатять! А з другого боку – вони всі хочуть зайняти місце там, де найбільше ходить покупців. То я ж не можу поставити стільки столів в одному напрямку! Це просто неможливо, бо це – прохід! А от наші продавці завжди стають в такому місці, де не можна стояти. Ми боролися з цим, як могли. Та якщо людина сама собі не хоче якогось столика змайструвати, що ти з неї вимагати будеш?!

Кор.: Ми не про це ведемо мову. Що планує адміністрація ринку зробити для підвищення культури торгівлі на цій площі? До речі, яку територію ця земельна ділянка займає?

С.Юр’єв: До півтори тисячі квадратних метрів. Я точно не пам’ятаю. Але яке це має значення? Договір із міською радою про оренду даної ділянки землі ми вже давно підписали – десь років п’ять чи сім тому. А взагалі, щоб ви знали, ринок тільки за оренду землі щомісяця платить до 100(!) тисяч гривень. Ви думаєте, не сплачуємо податків? А ПДВ, ПДФО…

Кор.: Скільки ж людей у вас працює?

С.Юр’єв: Достатньо.

Кор.: Маю на увазі – в дирекції ринку.

С.Юр’єв: Порядком 8 чоловік…

Кор.: Це без контролерів, які збирають оплату з людей за місця, чи вони теж входять до їх числа?

С.Юр’єв: В штаті у нас є контролери, прибиральники… Їм треба вийти щодня вдосвіта прибрати те сміття, яке наші непорядні люди після себе залишають. Є така категорія громадян, що кажуть: «Це моє місце, і я роблю так, як бажаю». Дехто умудряється навіть принести на ринок ще й своє домашнє сміття. Ви думаєте, такого немає?!

Кор.: Сергію Петровичу, Ви, може, й маєте рацію. Але знову переводите розмову в інше русло. Ми хотіли запитати Вас, коли нарешті можна буде на цій території ринку не бродити людям, маємо на увазі покупцям (і не тільки тим, хто торгує) в калюжах та болоті?

С.Юр’єв: А ви не хочете запитати мене, чи долучаються до впорядкування території ринку біля своїх торговельних точок ті ж приватні підприємці? Ніхто з них навіть лопату в руки не взяв, щоб сніг вивезти чи болото почистити! Всі тільки й знають, що відгрібають від себе… А наші охоронці ще й за їхніми магазинчиками, коли територію обходять, наглядають!..

Кор.: То скільки років Ви керуєте ринком, що ніяк із підприємцями не можете якоїсь спільної згоди знайти в питаннях благоустрою?

С.Юр’єв: Я на ринку з 2001 року: пройшов шлях від сторожа і контролера, а з 2014 став його директором. Знаю тут кожну людину. Стараюсь максимально сприяти у розв’язанні нагальних проблем тим, хто пов’язав своє життя з торгівлею на ринку. Думаю, згодом все менше людей буде виживати таким шляхом. Адже різні сучасні заклади відкриваються - торговельні центри, супермаркети. Саме тому, скажу прямо, ніяких додаткових столів на тій території ринку, що вас цікавить, я ставити не буду! Навіщо нам повертатися в минуле?! Згадайте, як важко давалося встановлення мафів на Славутському ринку, який чинився опір тими ж підприємцями. Зате сьогодні люди приходять на роботу не о 6 годині, щоб встигнути розікласти товар, а, як і всі громадяни, - о 8-ій. Та й ринок цивілізований вигляд має!

Кор.: Тут можна з Вами цілковито погодитися. Але от у торгівлі молочною продукцією із землі щось треба робити. Чи не так?

С.Юр’єв: А ви підіть подивіться у молочний павільйон – він майже порожній. Особливо коли на вулиці стоїть гарна погода. Більшість селян, які привозять на ринок свою продукцію, намагаються прилаштуватися з нею де завгодно, тільки не в павільйоні, – і ми вже стомилися з цим боротися. Працівники лабораторії, обходячи щодня ринок, також уже пристосувалися до такої психології людей. Не сваритися ж нам із ними щодня!

Кор.: Судячи з Ваших відповідей, із проблемною ділянкою Славутського ринку в нас якась безнадійна ситуація?

С.Юр’єв: Не безнадійна, а безперспективна. Ну, завезу я тут незабаром, обіцяю вам, ще пару машин щебеню – і все. Асфальту ж класти ніхто не буде, бо він, як і щебінь, піде весь у землю! Якщо порахувати нинішні надходження на тій частині ринку від оплати за оренду торгових місць, то щоб просто заасфальтувати площу, треба гроші більше 20 років збирати... Розумієте, час вирішить, чи взагалі потрібна нашому підприємству й нашому місту та територія. Вулична ж торгівля своє відживає!..

Віра МАЛЬЧУК, фото авторки.