З ініціативи депутатів від політичної партії «Воля», за зверненням зоозахисників, у Будинку рад наприкінці березня нинішнього року відбулося зібрання на тему: «Робота з безпритульними тваринами у Славутській територіальні громаді: стан, проблеми, шляхи їх вирішення». Спочатку планувалося провести його у форматі «круглого столу», але через значну кількість учасників засідання було перенесено у велику залу.

За іронією долі, на порозі Славутської міської ради в день проведення зібрання з метою вирішення проблем із догляду, утримання безпритульних тварин та зменшення їхньої популяції прогулювалося декілька чималеньких собак із «кліпсами». Вони прибігли вслід за волонтерами, до яких звикли й яких «охороняють» у місті. А поки їхні опікуни вели дискусію з представниками міськвиконкому та депутатами міської ради від ПП «Воля», що зібралися (за їхнім проханням) на предметну розмову з наболілої всім «собачої» проблеми, терпляче очікували конкретних рішень…

Під час розмови, в якій взяли участь і представники влади, і комунальники, і волонтери, було досягнуто певного консенсусу. Тож сподівалися, що, за бажання всіх сторін, проблему, яка направду дуже дошкуляє всім (тільки, звісно, в різній мірі!), вдасться поступово вирішити. Насамперед - в інтересах усіх славутчан. І, звичайно, - в плані захисту безпритульних тварин.

Минуло два місяці від часу проведення «круглого столу», і ми вирішили поспілкуватися з окремими волонтерами-зоозахисниками, щоб дізнатися, чи сталися якісь позитивні зміни в налагодженні взаємостосунків із владою у розв’язанні нагальних проблем.

Ми захищаємо живі створіння

«Як не дивно це звучить, але найбільшою проблемою після «круглого столу» залишилося для нас, захисників, відвідання міського притулку тварин у вихідні дні. Нам зробили графік – із 8 по 17 годину в буденні дні, бо у вихідні ми, напевно, створюємо якісь небажані прецеденти на притулку, - каже славутчанка Валентина Ільчук. – То ми стаємо свідками, як тварин тримають впроголодь. То працівників Держспоживслужби викликаємо. То в поліцію телефонуємо, коли бачимо якісь неподобства.

Взагалі ми, члени Товариства захисту тварин «За життя», хотіли б узяти під опіку міський притулок із тими 1млн 300 тисячами гривень фінансового забезпечення, що виділяється для притулку за міською програмою. А то куди діваються ці гроші, не знаємо. Натомість бачимо, що поряд утримуються з півтора десятка коней. Чи не для них перепадає дещиця тих коштів на корми?!

До речі, в Україні прийняті дуже важливі закони, які захищають безпритульних тварин, забороняють відловлювати і знущатися над ними. А в Славуті ми ніяк не могли позбутися негативної практики вивезення собак із притулку в невідомому напрямку однією особою з Луцька – Новарчук (Ткачук) Богданою. За кожну вивезену собаку міська рада наша, згідно з договором від 12.03.2020р., оплачувала 630 гривень. Загальна сума лише одного цього договору склала 178 тисяч гривень.

Подумати тільки, зі Славути мали вивезти до 300 бездомних тварин! Можливо й вивезли. Але куди? Забрали навіть частину стерилізованих, які мали рожеві «кліпси».

Певно, відлов безпритульних тварин у місті для когось перетворюється в бізнес. А це нас жахає! Коли приходимо до притулку й бачимо, як страждають тварини, то, звісно, мовчати не можемо. І не будемо! Адже ми – громада міста. Це наш святий обов’язок – рятувати беззахисні створіння, лікувати і боронити їх від загибелі.

Бачили б ви, як собаки ждуть нас, волонтерів! Голодні тварини вішаються на сітки, скавучать і… плачуть. Серце розривається, коли бачиш, які вони безпомічні. Але, як не дивно, нас почали вже навіть переслідувати, якийсь вишуковувати кримінал, щоб тільки ми, волонтери, не заважали їм поводитися з тваринами привільно. Та нас ніхто не залякає, бо ми служимо не чиїмось інтересам, а захисту живих створінь, які мають право на життя, як і люди».

За все доведеться кожному відповідати

«Ви бачили коли-небудь, як плачуть собаки?! Так, вони плачуть, коли їм боляче, коли вони хворіють, або помирають. А найбільше – коли їх зраджують. Але це явище в нас вважається нормою, - говорить славутчанка-волонтерка Тамара Коржина. - Люди навіть не замислюються, коли безжалісно позбавляються котика, або собачки, які їм не підійшли за якимись параметрами, викидаючи їх у безлюдних місцях, підкидаючи іншим людям, в яких і так безліч тварин (як у мене, наприклад!). Серед них є й старі, сліпі, каліки, хворі…

На жаль, у багатьох хазяїв тварини існують в жахливих умовах. У собак немає нормальних будок, або зовсім вони відсутні, немає в спеку води, вже не кажучи про нормальну їжу. Тварини роками не лікуються від хвороб, глистів і бліх. Кішки люблять тепло, але більшість людей їх у хату не пускають, від чого вони в холодну пору гинуть.

Не можу не згадати про ставлення нашої міської влади до безпритульних тварин. Зокрема був укладений договір про відлов собак із живодеркою з Луцька Новарчук Богданою. Нею вивозились собаки в безлюдні місця, певно, здавались мисливцям на притравку. В усякому разі відвозились десь на утилізацію, а в кращому випадку викидались в інших місцях. До нас тварини потрапляли також із тих міст! Хапались навіть домашні улюбленці, й люди плакали, їхали шукати в Луцьк своїх приручених тварин.

На цю п. Новарчук була заведена кримінальна справа за ст.299. Незважаючи на це, а ще на те, що вона не має ліцензії на такий вид діяльності, наш міський голова протягом 5 років укладав із нею договори, аж поки не втрутились зоозахисники й не підняли галасу в міськраді та на ККП, коли ця пані Новарчук приїхала в Славуту. За це нас навіть хотіли притягнути до суду. Але, дякуючи судді Зеленській В.І. за об’єктивне рішення, справу було закрито.

Особисто я підняла у Фейсбуці всю зоозахисну спільноту України, звернулась до міського голови Луцька Ігоря Поліщука, щоб припинив незаконну діяльність цієї «діячки».

Вірю, що за все таким людям, як та Богдана з Луцька, доведеться відповідати не тільки перед законом, але й перед Богом.

Наостанок хочу звернутись до мешканців Славутчини: люди, не знищуйте тварин, не виносьте їх на голодну смерть, стерилізуйте в клініці на вул.Козацькій,95, не зачиняйте підвали зимою і пускайте в морози тварин у під’їзди, підгодовуйте їх - і буде мати в житті благополуччя».

Всі разом ми можемо багато

«Виконую обов’язки голови Товариства захисту тварин «За життя» і хочу сказати, що притулок у нашому місті давно потребує кращого ставлення влади, - сказала славутчанка Раїса Ковальчук. - Ми неодноразово зверталися в міську раду, щоб припинили жахливу розправу над собаками, чим займалася всім відома пані Новарчук із Луцька. Адже лікарі з Нетішина, які відкрили вже й у нашому місці філіал ветеринарної клініки, щоп’ятниці стерилізують собак. Але опісля вони, ті собаки з рожевими кліпсами, десь зникали з притулка і знайти їх нам не вдалося. Хоч їздили ми навіть у Луцьк. Ніякого нормального притулку для бездомних тварин ми там не побачили. Хто ж віддає їх на знищення? І що це за метод відловлювання собак навіть не на вулицях, а в притулку?

Я багато років утримую вдома і собак, і котів, яких підбираю на вулиці. Одну дворняжку збило авто, то аж у Київ поїздом возила оперувати. Відомий травматолог Стойков Іван Іванович, коли запитав мене, якої породи собаку я хочу привезти на операцію й почувши, що дворняжку, лише промовив: «Я хотів би з вами зустрітися!»

Собаки ж живі істоти: вони і хворіють, і в біду всяку потрапляють через бездушність людей. Добре, що у нас в місті тепер можна зробити УЗД: щочетверга – для кішок, а щоп’ятниці – для собак. У філіалі Нетішинської ветклініки, що розташована в нас біля комбінату «Будфарфор», проводять операції тваринам, видаляють їм пухлини, лікують рани, роблять складні операції, ін’єкції, ставлять крапельниці.

Якось потрапила під автомобіль вівчарка біля заготконтори. Довелось везти її в Шепетівку, де ветлікар поставив пластину, щоб вона могла бігати. Потім у Славуті добрі люди забрали її до себе й не нарадуються – вона вірно служить їм досі. А побачить мене - то що вона виробляє!

Таких історій у мене та й у моїх колег назбиралося за всі роки дуже багато.

Мені страшно й подумати, як можуть так зачерствіти люди, що вбивають чи отруюють тварин, прирікають їх на голодне існування в наш час, коли все є для того, щоб підтримувати живих істот. Ми, волонтери, часто навідуємося в притулок, бачимо всі проблеми і недоліки. Завдяки небайдужості зоозахисників, тварини там мають тепер і воду, і світло. Бажає кращого хіба що харчування бездомних тварин.

Ну і, нарешті, керівництво КП «Славута-Сервіс» не має права забороняти волонтерам та зоозахисникам відвідувати притулок у вихідні дні. Такого ж не побачиш ніде в світі!

Наше Товариство разом із волонтерами, для прикладу, виграло грант на 80 тисяч гривень з Громадського бюджету Славутської міської ради на накриття чотирьох вольєрів для притулку. Тепер знову ми зробили подання на ще один грант в сумі 140 тисяч гривень, щоб облаштувати там огорожу. Дуже просимо славутчан підтримати нас голосуванням! Адже всі спільно ми можемо навести лад і в притулку, і в місті, щоб Славута не мала проблем із бездомними тваринами».