За повідомленням різних засобів масової інформації, падіння вертольота сталося 6 липня п.р. Він упав в озеро Талти в Вармінсько-Мазурському воєводстві в північно-східній частині Польщі. Трьох людей (українців) врятували і доставили в лікарні.

Це повідомлення ми одразу розмістили на сайті Славута.Citi. Усі користувачі соцмереж нашого міста дуже схвильовано сприйняли звернення жительки міста Танюшки Щербачук, яка просила допомоги і молитви за двох рідних людей – сестру та племінницю.

Як написала у Фейсбуці Tanyushka Scherbachuk, сталася трагедія. Під час польоту вертоліт, в якому перебували її сестра Ірина та донька сестри Ольга, з невідомих причин упав в озеро Талти. Всі троє залишились живі. Поблизу був катер, який і врятував пасажирів вертольота. Та обоє вони тяжко травмувалися й тепер перебувають у лікарнях польських міст Гіжицьк і Ольштин. Номер картки для надання благодійної допомоги – дивіться за посиланням, вказаним вище.

Ми зустрілися з Тетяною Щербачук та її братом у Славуті й розпитали про те, що сталося з їх рідними людьми, як вони себе почувають і яка допомога їм потрібна в даний час.

Деталі надзвичайної події

Як повідомляло інформаційне агентство Українські національні новини, вертоліт впав у озеро Талти на "старому пляжі" в туристичному місті Миколайки. Інформацію про подію рятувальники отримали в 9:26. За повідомленнями очевидців, невдовзі після зльоту у вертольота почалися проблеми з двигуном. Поступово він почав знижуватися, поки нарешті не впав у воду. Машина повністю затонула.

У воді опинилися три людини. Туристи, які проїжджали повз на катері, підібрали поранених. Потім пасажирів вертольота доставили в лікарні.

"Відомо, що на вертольоті літали громадяни України, які проживали в Польщі", - йшлося у повідомленні.

Як зазначено, тяжкопоранена жінка була доставлена ​​в лікарню в місті Гіжицько з травмою хребта. Її 17-річна дочка - теж з ушкодженням хребта - була доставлена ​​в місто Ольштин на вертольоті польської медичної авіації. Пілот був доставлений в Гіжицько для спостереження, але потім його відправили на Варшаву – з нього виявився перелом ноги і травмований хребет...

Сам вертоліт опинився на глибині 13 метрів, його уламки одразу були обстежені фахівцями, які доповіли, що інших людей всередині немає.

Виявлено було також витік палива в озеро. Як додав Рафал Мельник з пожежної частини Ольштина, витік не представляє небезпеки, адже паливо випаровується. Якби був серйозний витік палива, довелося б застосовувати сорбційні рукава. "Наразі в цьому немає необхідності", - сказав Мельник.

Поліція під контролем прокуратури почала розслідування аварії вертольота. Встановлено, що пілот був тверезий.

Опитування очевидців показали, що вертоліт не вдарився об поверхню озера, і все виглядало так, ніби пілот хотів посадити машину на поверхню.

Речник МЗС Олег Ніколаєнко в середу, 7 липня повідомив, що «Постраждалі українці госпіталізовані, їх стан стабільний, загрози життю немає. Консульство України в Гданську надає громадянам необхідну консульську допомогу, взаємодіє з правоохоронними органами та Державною комісією Польщі з розслідування авіаційних аварій для з'ясування причин падіння, підтримує контакт із лікарнею».

Відверта розмова про пережите

Ми зустрілися в Славуті з Тетяною Щербачук, щоб поспілкуватися з приводу того, що сталося, й попросили розповісти насамперед про їхню сім’ю:

- Нас у мами троє. Мама родом із Чернівецької області, - сказала пані Тетяна. - Я народилась ще там, а потім батьки переїхали сюди, бо тато наш – уродженець Славути. Іра, та що в Польщі, з братом народились вже тут. Вона - 1984 року народження, а наш брат Василь - 1986. Він уже п’ять років разом із сім’єю живе й працює в Польщі. Сестра Іра поїхала туди недавно, 9 місяців тому. Вона в Польщі, як і в Славуті, працює тренером у фітнес-залі.

- А де вона трудилася в Славуті?

- І в ОТС, і в «Епіцентрі». Її тут все подобалося. Але вона одна виховує дитину, дочка закінчила школу. От і вирішила податися до Польщі, бо треба ставити її на ноги. Оля поїхала до Іри три тижні тому. Після школи, поки їй ще не було 17 років, вона навчалася в нашому професійно-технічному ліцеї на кухаря. А потім захотіла до мами…

В Тетяни Щербачук, як ми дізналися, також є донька 17 років. Вони - однолітки з Олею, вчились в одному класі ЗОШ №1. Вона також планувала доньку відправити в Польщу разом із Олею. Але донька затрималась, бо на півроку менша за двоюрідну сестру...

Василь Щербачук живе у Варшаві, працює заступником керівника торговельного закладу, який обслуговує школи і садочки. Тут він був 6 років на будівництві, трудився й на «Будфарфорі». Згодом жив у Калінінграді, звідки вирішили з дружиною їхати в Польщу. Там вони мешкають вже на постійній основі, мають троє дітей.

- Що можете розповісти про свою сестру, яка потрапила в авіакатастрофу? – запитуємо співрозмовницю.

- За сестру можу сказати, що це людина з добрим серцем, постійно з посмішкою на обличчі. Вона ніколи ні в чому нікому не відмовила. Можливо, через те ми бачимо таку підтримку моральну й фінансову тепер, коли трапилася біда. Славутчани знають нас, сестру і всю нашу родину, тож кинулися нам на поміч.

Гроші поступають на карточку Приватбанку 51 68 7573 7975 4106. А збирають їх люди в «Епіцентрі», із маминої роботи. Мама наша, Ольга Іванівна Щербачук, вже багато років працює в Славутській лікарні. Ну, сподіваємося, що все помаленьку, наладиться. Про те, що і як сталося, конкретної інформації у нас поки що немає. Знаємо із ЗМІ, що вертоліт упав вранці. А ми довідалися про це о 23.00год. випадково з Інтернету. Серце в мене стрепенулося: «Це, мабуть, наші Іра з Олею?!» А через декілька хвилин я почула голос Ірини в телефоні: «Ми живі!» Певно, вона попросила когось телефон, щоб сказати нам два слова. А мій номер вона знала напам’ять.

Слава Богу, наші дівчата при пам’яті, руки і ноги рухаються. Перша операція в Іри на хребті пройшла у військовому шпиталі. Оля лежить в Ольштині. Тепер хочуть перевезти Іру у Варшаву, щоб уже далі лікувати там. Потрібна буде ще одна операція. Пізніше, коли ми з Іриною вийшли на зв'язок, то вона сказала: «Краще б уже одразу робили ту операцію, щоб пережити цей страшний біль».

- Там ще був пілот українець? – запитуємо Ірину.

- Так. Але ми його не знаємо.

Летіли вертольотом, щоб зекономити час

- Просто в Іри був вихідний, і вони поїхали з Олею на відпочинок. Аби швидше дістатися додому з місця відпочинку, не їхати три години автомобілем, вирішили летіти вертольотом. За ціною це було одне і те ж. Але, з інформації, яку маємо, вони як тільки злетіли – одразу впали. Падіння сталося за 8 секунд. Після зльоту вони побачили, що перестав крутитися повітряний гвинт. Пілот ще якось скерував вертоліт у воду. Якби впав об землю, могло бути велике горе!.. А так Іра й Оля вже відстібувалися на ходу. Вертоліт пішов на дно й почав топитися. Його діставали з 13-метрової глибини. А дівчата наші випливли…

Ми з ними, на жаль, мало спілкуємося. Вони в дуже тяжкому стані. Але, як кажуть, слава Богу, що руки, ноги рухаються. Перебуваючи в шокованому стані, вони ще якось зуміли вибратися (певно, через побиті вікна вертольота?) з машини і виплисти (слава Богу, обоє вміють плавати!) на поверхню, де їх підібрали рятівники. Іра випливла першою, а Оля ще не могла відстібнутися – й трохи пізніше винирнула з води.

Багато хто пише нам у соцмережах, що треба бігти за страховкою. Скажу чесно, я видзвонювала всі компанії, які можна. Якийсь чоловік у коментарях повідомив, що страховка - 30 тисяч євро. Де? Кому?!

Можливо, в когось і є офіційна страховка, коли постійно живе і працює в Польщі, сплачує податки. А коли ти підробляєш і тебе ще не оформили, тобто трудишся, як багато наших українців на пташиних правах?! Ми не знаємо нічого ні про які страховки, оскільки нам нічого ніхто не каже. Ні лікарі, бо не маємо до них доступу (щоб до них потрапити, треба бути вакцинованим, або мати хоча б тест на антитіла). Невістку нашу Марію, тобто дружину брата Василя (яка перебуває зараз у Польщі, допустили на 10 хвилин до Олі).

Як почуваються наші славутчанки?

Оля поки що мусить лежати, дитині дуже важко. Сказали, що після того, коли її дістали, був набряк хребта. Самі лікарі ще не знали, які там є проблеми. А коли набряк зійшов, то сказали, що є тріщини й травмовано 5 хребців. Треба робити ще томографію, щоб зрозуміти, чи потрібна операція. А, може, вона буде лежати й чекати просто, коли все зростеться? Отака ситуація зараз. Все, що ми можемо сказати.

- А Оля з мамою спілкується?

- Так, їм купили телефони (у них же все – і документи, і телефони потонули!). Вони можуть спілкуватися, але Іра на препаратах і ледь говорить. Вона зараз на знеболюючих. Має бути друга операція невідомо коли. Лікарі дають мало інформації. Так поверхнево щось кажуть…

- А як почувається ваша мама?

- Мама якраз збиралася туди їхати у відпустку. А тут така біда!.. Тож чекає візу. Вона має тест на антитіла, бо перехворіла ковідом. То зможе, можливо, потрапити до дівчат в лікарні. Батько наш помер ще у 1998 році, мама виховувала нас одна.

- Хай Господь допомагає вам, щоб усе було добре! Те, що ваші сестра і племінниця залишились живі, це вже велике щастя, - кажемо Тетяні Щербачук.

- Безперечно, так. Це найголовніше. А все інше - дрібниці. Ми зараз робимо все, щоб їм була надана можлива й неможлива допомога. Це потребує неабияких витрат… Але добрі люди нас підтримують, за що ми безмежно вдячні.

- Що хотіли б сказати славутчанам і всім людям, які зараз хвилюються за ваших рідних, допомагають чим можуть? – запитуємо насамкінець.

- За кожне добре слово, за матеріальну допомогу, яку отримуємо на лікування Ірини та Олі, ми безмежно вдячні. Просимо Бога, аби дівчата встали й могли рухатися, жити повноцінним життям. У такі періоди, коли ми боремося за їхнє виздоровлення, й самі переосмислюємо життя, ті цінності, які Бог дає всім нам.

Ми щодня сидимо на телефонах. Нетерпляче очікуємо хоч якогось короткого відео чи зв’язку з рідними (уже бачили, як Іра помалу рухається в корсеті). Ми бажаємо їм швидше стати на ноги й оговтатися від пережитого.

Від редакції «Трудівника Полісся і сайту Славута.Citi ми подякували Тетяні та Василю Щербачукам за можливість поспілкуватися з приводу трагедії, що сталася в їхній родині. Звертаємося до всіх, хто читатиме цю інформацію, з великим проханням - відгукнутися на біду й допомогти, по можливості, в порятунку травмованих славутчанок. Нагадуємо, ще раз номер карточки Щербачук Тетяни Василівни у Приватбанку – 5168 7573 7975 4106.

Пост подяки від Танюшки Щербачук

«Сьогодні хочу сказати слова вдячності! - написала Тетяна Щербачук у Фейсбуці. - Від усієї нашої родини, від дівчат Іри та Олі. Ми хочемо від усієї душі сказати: «ДЯКУЄМО!» За фінансову, моральну та духовну допомогу! За підтримку словами, смс, дзвінками, репостами. Ми разом із вами допомагаємо нашим дівчаткам! Вони в нас сильні, вольові, добрі та щирі. Ми віримо тільки в найкраще, бо інакше не може бути! Дякувати Богу і вам, шановні славутчани, друзі, їхній стан покращується. Багатьох із вас ми не знаємо особисто, але кожному з Вас - низький уклін і слова подяки! Нехай Вас та Ваших рідних Господь оберігає!..

Скажу від себе - не дай, Боже, пережити комусь такі відчуття! Відчуття на грані втрати близьких людей. Життя на той момент зупиняється… І ти на нього дивишся під іншим кутом. Бережіть себе – своїх рідних! Говоріть частіше, слова любові. Приїздіть один до одного, дзвоніть один одному. Не витрачайте час на непотрібну лють та ненависть, на сварки та заздрість! Життя у нас одне, і коли воно закінчиться, ми не знаємо. Не втрачайте цей дорогоцінній дар жити! Ще раз дякую. Бережи вас Бог!»