Доброго дня, шановна редакціє!

Із болем та відчаєм пишу цього листа, в якому хочу розповісти про відвідування Славутської стоматологічної поліклініки. Адже, щоб потрапити сюди на прийом, як виявилось, потрібно докласти чимало зусиль.

Наша родина проживає в с.Гориця, звідки в Славуту найраніше можна дістатися автобусом із сусіднього села, який в місто приїжджає о 10 годині.

Завдяки нашим посадовцям знято із рейсу (і не створено альтернативи) автобус Славута-Манятин, яким можна було людям приїхати зранку в лікарню чи в ту ж стоматологію та й взагалі по справах.

В стоматполіклініку, щоб отримати талон до лікаря, потрібно прийти хоча б о 7год. 30хв., щоб зайняти чергу. Допоки ми мали можливість приїздити машиною, ми так і робили. Але коли тимчасово така можливість зникла, ми відчули на собі усі недоліки відвідування даного закладу, чи точніше - запису сюди.

Тим, хто скаже, що могли б записатися до приватної стоматології на будь-який час, відразу скажу, що ми із дитиною маємо досвід лікування зубів у кількох стоматологів, і саме тут ми знайшли хорошого лікаря, яка частково змогла знайти підхід до дитини.

Три тижні тому нашій доньці почали лікувати зубчика та заклали ліки на певний термін. Після його закінчення стало зрозуміло, що потрібно якось записатися на повторний прийом, адже з приїздом о 10 годині талон я взяти вже не зможу.

В реєстратурі та на дверях стоматологічного кабінету я бачила оголошення про запис на безкоштовне лікування за попереднім записом (увага!) по телефону або в реєстратурі. І я спробувала подзвонити. Піднявши трубку, реєстратор пані Світлана сказала, що по телефону вона не записує, а треба прийти. На мої пояснення та прохання щодо ситуації пані Світлана мовила, що «зуб же не болить, а ліки можуть ще постояти».

Та все ж після моїх вмовлянь, реєстратор сказала передзвонити наступного дня. А далі, як у кіно… Наступного дня, коли я подзвонила, – її колега сказала, що із записом ли- ше до пані Світлани, а її в той день не було, то нам порадили подзвонити наступного дня, завтра зранку. Вранці дзвоню – ніхто не відповідає. Лише о 8год. 15хв. реєстратор підняла трубку, та виявилось, що талонів уже немає... Виникає питання: як записати дитину до стоматолога? Для чого існує оголошення про попередній запис (в т.ч. по телефону)? За якими критеріями пані реєстратор обирає, кого записати і кому дати талон наперед? Адже, поспілкувавшись із людьми, я дізналась, що талони іноді дають наперед. Але чому ж не всім, хто цього потребує?!

Чи мешканці віддалених сіл, які не із власної волі не мають можливості приїхати зранечку, не мають права на отримання стоматологічних послуг у даному закладі?

Після невдалих спроб записатися по телефону, відпросившись із роботи, ми з донечкою все ж приїхали, маючи в серці велику надію, що все ж долі- куємо зубчика. Однак талонів, як і варто було очікувати, ми не застали, а без них нас ніхто із лікарів так і не прийняв.

Підсумовуючи написане, хочу через газету звернутись до Л.А.Радзивілюка, який, зі слів працівників поліклініки, є їхнім керівником, оскільки не застала його в той день на місці.

Від імені людей, які потрапили в таку ж ситуацію, прошу Вас перевірити виконання посадових обов'язків реєстратором стоматологічної поліклініки, проконтролювати ведення запису пацієнтів пані Світланою, а основне – посприяти реальному запису в телефонному режимі (а в перспективі – й електронному) мешканцям віддалених сіл для отримання стоматологічної допомоги.

Валентина КОВАЛЬЧУК.