Газета «Трудівник Полісся» об’єднує жителів Славутчини

Сьогодні, коли навколо відбуваються різні реформи, щось з’являється нове і втрачається старе, вирують політичні ток-шоу, часто відірвані від реального життя, події змінюються щодня, немов у каледойскопі, ми знову шукаємо стежки до людей – проводимо передплату газети.

Попри всі труднощі та песимістичні прогнози, віримо, що, завдяки нашим багаторічним і новим читачам, збережемо газету для людей – як промінь світла, віри та надії, як об’єктивне джерело інформації про все, що відбувається навколо.

Кажуть, щоб вести правильну газетну політику, треба любити людей. Для «Трудівника Полісся» ця любов є природною, як саме життя. А ще – багаторічною!

Ось тільки читачі наші часто запитують, чи отримають вони газету в 2022 році, чи ні. Бояться, що абонемент на газету перетвориться на головний біль. Адже чомусь саме в час передплати генеральна дирекція «Укрпошти» затіяла реформування, пов’язане з переходом на пересувні відділення.

Кажуть, на Хмельниччину буде виділено 120 автомобілів, оснащених джіпіес, які приїдуть в села і у визначений час доставлять людям всю кореспонденцію. Тобто, зі зміною формату роботи пошти, для жителів усіх населених пунктів Славутчини нічого не зміниться. Кожен мешканець і надалі отримуватиме всі послуги й удома, й у відділенні в чітко визначені дні та час. Дай то, Бог!

Хочеться в це вірити. Бо ж, як переконують самі поштовики, пересувна пошта вже успішно працює в багатьох областях України. Можливо, так і буде. Але прикро, що багатьом працівникам зв’язку на місцях це загрожує подекуди втратою робочих місць й навіть не мінімальної, а часто мікромінімальної або напівмінімальної заробітної плати – тих копійок, яких вистачає хіба що на найнеобхідніше, щоб не сидіти без хліба…

Улашанівка

Дуже приємне враження залишилося в нас після відвідання поштового відділення в Улашанівці. Розташоване воно тут у приміщенні контори місцевого СГК «Улашанівський», де завдяки голові кооперативу Андрію Ростиславовичу Теслюку створено ну просто ідеальні умови для роботи.

Тетяну Григорівну Келюх, яка працює тут начальником відділення (а тепер ще й листоношею за сумісництвом!) з 1989 року, можна поставити в приклад усім її колегам. Поряд з нею багато літ трудиться листоноша Галина Олександрівна Коваль. На сьогодні тут уже передплачено понад 25 при- мірників «Трудівника Полісся» на 2022 рік. А ще надійшло замовлення від А.Р.Теслюка на більш як 40 примірників «ТП». Андрій Теслюк завжди підтримує поштарів і газету під час передплатної кампанії й оформляє «Трудівника» для працівників свого кооперативу.

Висловлюємо щиру вдячність Андрію Ростиславовичу за розуміння ролі газети в житті славутчан. Скажемо наперед (хоч ми ще не доїхали до всіх відділень поштового зв’язку), що з такою ж повагою та відповідальністю нашу редакцію підтримують в багатьох фермерських господарствах Славутчини.

А ми радіємо, що в нас є така когорта справжніх господарів і завжди з великим задоволенням висвітлюємо їхні успіхи та проблеми. «Трудівник Полісся» направду лише один нині об’єднує всі територіальні громади краю та всіх славутчан, які живуть і трудяться на благо України, задля її мирного та щасливого завтрашнього дня. І ми вдячні всім, хто усвідомлює цю важливу місію газети.

Крупець

Ми були здивовані, що не застали тут у оновленому (як і в Поляні – скажемо це до честі голови тамтешньої сільської ради Валерія Михалюка, який особисто опікується створенням належних умов для роботи поштарів) відділенні зв’язку Наталії Дацьків. Ця енергійна жінка багато літ віддала пошті та роботі з людьми. Подякуймо їй за це.

А зустріла нас у перший свій робочий день самостійної роботи на посаді начальника відділення поштового зв’язку дуже привітна і мила Галина Миколаївна Чебан. Ми привітали її на новому робочому місці (до цих пір пані Галина працювала в Центрі поштового зв’язку бухгалтером) й пораділи, що вона добре обізнана з роботою, не треба буде довго вчитися. А головне – тут зберігся колектив листонош – Жанна Панчук і Леся Самолюк, які обслуговують жителів Крупця, та Марія Зеленська, котра працює на своїй дільниці в Стриганах.

Поспілкувавшись з Галиною Чебан, ми зійшлися на тому, що нинішнього року людям треба обов’язково оформити передплату на «Трудівник Полісся» та інші видання впродовж жовтня-листопада. Адже ті, хто відкладе цю справу на грудень, зможуть її оформити лише через пересувні відділення або в редакції газети «ТП». То навіщо створювати собі проблеми?

Полянь

Багато позитивної інформації ми почули тут від начальника відділення поштового зв’язку Ольги Заріцької. Вона й сама, як те сонечко, випромінює людяність і доброту, спілкуючись з відвідувачами пошти. Переконана, що нині функції працівників її набули значно вагомішої соціальної місії, ніж просто доставляти людям ту чи іншу періодику.

- Подивіться, нині зранку ось уже три посилки оформила. Багато жителів приходили розрахуватися за комунальні послуги (їх тут, буває, збирається біля відділення з цього приводу велика кількість). А ось 73-річна Ольга Козійчук прийшла поповнити рахунок на мобільному телефоні… - сказала нам Ольга Володимирівна.

Чесно кажучи, ми вперше почули, що «Укрпоштою» люди можуть тепер відіслати, скажімо, з Поляні в Одесу (всього за 100 гривень!) 30-кілограмовий мішок картоплі. А взагалі Полянське відділення реалізує різних товарів і послуг на більш як 20 тисяч гривень щомісяця.

Окреме слово – про передплату газет і журналів. Як запевнила нас пані Ольга, полянці, комарівці, хоровчани і коломці люблять читати місцеву пресу – цьогоріч люди охочіше передплачують саме «Трудівник Полісся». Сумлінно займаються цією справою листоноші Валентина Церешко, Надія Хомяк та Олена Підгородецька. Ми вдячні їм за це і віримо, що вони не підведуть.

Іванівка

У місцевому відділенні зв’язку тут не дуже затишно. Приміщення, де воно знаходиться, поки що не обігрівається. Можливо, для продукції, якої тут реалізовують щомісяця на 27-30 тисяч гривень (як сказала начальник відділення Інна Степанівна Семенюк, що працює тут лише один рік), це й добре – краще зберігається.

Але… в наш час уже стає не по собі, коли бачиш, у яких умовах доводиться працювати поштарям. Можливо, оті пересувні відділення для таких сіл як Іванівка й стануть порятунком?

Працюють тут ще молоді листоноші Раїса Захарчук, Світлана Герасимчук і Людмила Козел. І від того, скільки примірників періодики вони передплатять для жителів сіл Іванівка, Пузирки та Жуків, певно, залежатиме, чи не втратять вони роботу. Отож, поки не пізно, хотілося б, щоб вони пожвавили передплату. Бо все ж це є основною місією пошти – розповсюдження періодичних видань, скільки б товарів поштарі не продава- ли, чи скільки б інших послуг не пропонували людям. А взагалі спасибі, що вони є, наші листоноші та зв’язкові з населенням Славутчини і з кожним читачем «Трудівника».

Старий Кривин

Це село є одним із найбільших населених пунктів Славутчини, яке входить нині до складу Нетішинської міської громади. Воно має славну історію і чудових талановитих людей. Недарма в ці осінні дні бере участь у Всеукраїнському конкурсі «Made in Ukraine: найгарніше село України», й користувачі соцмереж, як і вся наша редакція, залюбки голосують за Старий Кривин, бо вважають його гідним цього звання.

До знаних людей цього населеного пункту, безумовно, можна віднести й ветерана поштового зв’язку Валентину Григорівну Максимчук – начальника місцевого відділення. 22 роки ця гарна жінка очолює в селі пошту. Поряд з нею багато років трудяться сумлінні листоноші Людмила Гаврилюк, Тетяна Худолій (її з червня замінила Людмила Молокотіна) і Олена Накутня – всі кривинські. Усіх їх шанують кривинці, знають, як рідних людей, до яких можна звернутися і за допомогою, і за порадою.

І хоч передплата періодики цьогоріч проходить поки що кволо, поштарі обіцяють: показники вони матимуть хороші, бо люди в Кривині люблять читати. Порадили вони, щоб у «Трудівнику Полісся» публікувалося більше приватних оголошень – ми пообіцяли збільшити площу для цієї потрібної людям комерційної інформації та й взагалі друкувати корисні поради, інші цікаві матеріали з життя славутчан.

Перемишель

Поштарі цього села нині працюють в холоді. «Як і всі попередні роки!» - наголосила начальник відділення Тетяна Вікторівна Скрипнюк. Разом із Наталією Анатоліївною Пуц вони тут працюють вже багато років поспіль, часто без нормальних відпусток і вихідних, обслуговуючи жителів Перемишля та Вачева.

Коли ми завітали в це відділення, якраз прийшов сюди заплатити за спожиту електроенергію 80-річний ветеран, колишній тракторист і комбайнер Олексій Іванович Кашиця. Він однозначно висловився за те, що людям потрібна в селах пошта. Адже багато з них живуть одиноко, чекають бодай якоїсь уваги і турботи. А поштарі вже давно стали для них рідними та близькими людьми. Вони і пенсію, і продукти, і, звичайно, газети та журнали до хати принесуть. Селяни ж звикли, що пошту їм доставляють, як мовиться, до хвіртки…

На жаль, передплата на «Трудівник Полісся» в Перемишлі ще тільки починається. А треба поспішати, бо ж час підганяє. Щоб не залишитися без місцевої газети, яка пише про славутчан, своїх людей, про їхні радості та печалі.

У рейді побувала Віра Мальчук, фото авторки.