Ось уже декілька років на всіх рівнях йдеться в Україні про те, щоб заборонити молокопереробним заводам купувати в селянських підсобних господарствах молоко і не виготовляти з нього продукцію. Так деякі урядовці піклуються про якість і безпеку молочних продуктів. Мовляв, переробляти молоко другого сорту заборонено майже у всіх країнах. От тільки Україна тут «відстає». Можливо, й так. Але...
Чим же не вгодило нашим державникам молоко другого сорту (а таким вони називають все молоко з селянських дворів)? Саме про це нам випала нагода порозмовляти із горичанкою Ольгою Дмитрівною Паламарчук, яка разом із чоловіком, а тепер – із сином ось уже майже два десятиліття власною підводою заготовляють молоко у мешканців Гориці та Красноставу й здають його на Рихальський завод сухого молока.
Навіть останнім часом, коли худоби в дворах селян стало значно менше, вони в літню пору кіньми збирали щодоби до 10 бідонів молока… А восени - до 500 літрів за день. Продають люди домашнє молоко для підприємства нині по 8 гривень за літр – це значно дешевше, ніж могли б реалізувати його, скажімо, на ринку. Але з їхніх віддалених до Славути сіл – дорога неблизька, квиток на автобус в один кінець коштує аж 65 гривень. Тож люди завдячують переробникам, що забирають у них молочну сировину.
- Звичайно, домашнє молоко доїться здебільшого вручну, - каже Ольга Дмитрівна. – А для того, щоб воно було найвищої якості, молоко не повинне мати контакту із навколишнім середовищем: доїтися механічно й одразу потрапляти в чисту, продезінфіковану ємність. Хоча, такі показники як жир і білок у домашньому молоці часто бувають на дуже високому рівні. А якщо людина старанно доглядає за коровою, то молоко може бути ще якісніше, ніж з якогось молокопроводу сільгосппідприємства…
Як дізналися ми, нині в Гориці та Красноставі нараховується 60 корів – весною було 66. Сама Ольга Паламарчук утримує в підсобному господарстві тепер дві корови, хоч досі мали їх три.
- Мої шестеро дітей виросли, можна сказати, на коров’ячому молоці, - сказала жінка. - Четверо з них уже мають свої сім’ї. Та й онуки завжди люблять поласувати домашніми молочними продуктами – молоком, сиром, сметаною. Думаю, виробники правильно роблять, що не відмовляються від молока із селянських дворів – вони ж мають можливість доочистити його і виготовити з цієї сировини якісну продукцію.