Міністерство юстиції надало дозвіл як приватним, так і державним судовим виконавцям накладати автоматизований арешт на кошти боржників, які є на рахунках у банках. Що значно спрощує і прискорює цю процедуру
Досі судові виконавці не мали такої змоги – в автоматизованому режимі виявляти наявні у боржника (фізичної особи) рахунки у банку та дізнаватися суми коштів на них. Поки що вони це роблять, як кажуть, в ручному режимі, за марудною процедурою – надсилаючи поштою у банки відповідні вимоги і постанови суду та місяцями очікуючи на них відповіді. А оскільки в Україні 73 банки, то найчастіше виконавці обмежуються кількома найпопулярнішими, й на тому пошук грошей боржника закінчується. До того ж не факт, що фінустанова у такій інформації не відмовить, посилаючись на «банківську таємницю».
Тепер же у виконавців з'явилася можливість усього одним електронним запитом дістати всі дані. Міністерство юстиції почало під'єднувати фінустанови до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), де вже ведеться централізований облік усіх банківських рахунків в Україні, до якого здобувають доступ і судові виконавці.
Нововведення полягає ще й у тому, що автоматизований арешт грошей загрожує будь-яким боржникам. Байдуже, не сплачує він аліменти, комунальні послуги, кредит тощо. Аби лише була відповідна судова ухвала на користь позивача – юридичної або фізичної особи. Причому примусове стягнення коштів може бути накладено на будь-які банківські рахунки, зокрема депозитні, зарплатні, стипендіальні, пенсійні, а також ті, на які спрямовується соціальна допомога від держави...
Про це сказано у наказі Міністерства юстиції №1061/5 від 23 березня п.р. «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках». Згідно з документом, відбуватиметься це таким чином.
Після рішення суду про примусове стягнення боргу виконавець починає шукати будь-які банківські рахунки неплатника з наявними на них коштами з допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Слід наголосити, що інформаційна система банків (ІСБ), завдяки спеціальній програмі щогодини перевіряє надходження такого роду запитів. І, у разі їх появи, як сказано в наказі Мін'юсту, «не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в ІСБ» банк має повідомити в АСВП про те, що вимогу прийнято до виконання.
Після того, як судовий виконавець отримає інформацію про рахунки боржника і кошти на них, він за допомогою АСВП пише постанову про арешт коштів, накладає на неї свій електронний підпис і відправляє у банк. Отримавши цей документ, банк уже в примусовому порядку починає списувати з рахунка зазначеного клієнта кошти. У разі, якщо їх недостатньо, процедура повторюється в міру надходження грошей. Щоразу кошти спрямовуються на рахунок відомства судового виконавця, а звідти, своєю чергою, їх перераховують одержувачу.
Отже, якщо банк приєднується до цієї системи, то арешт рахунків відбуватиметься автоматично. «Виконавець натисне кілька кнопок на своєму комп'ютері, й рахунки вже будуть заарештовані», – пояснює очільник Мін'юсту Денис Малюська.
Щоправда, на сьогодні до згаданої автоматизованої системи під'єднані лише сім банків – ПриватБанк, Таскомбанк, «Універсал банк», «ОКСІ банк», банк «Востак», Індустріалбанк та «ПроКредит банк». Ще 44 фінустанови тестують систему і незабаром до неї долучаться, а 11 банків ведуть переговори про підключення до тестового режиму. Отже, автоматичний арешт коштів боржників скоро буде можливим у 62 із 73 банків. Участь в системі добровільна.
Словом, боржникам слід приготуватися до нових неприємних сюрпризів. Адже той факт, що в країні лютує коронавірусна пандемія, через яку втратили роботу чимало співвітчизників – годувальників своїх родин, схоже, наших можновладців не дуже хвилює. Як і те, що здебільше саме такі громадяни, із соціально найнезахищеніших верств, і є боржниками за кредитами зі здирницькими відсотками та за комунальні послуги за височенними тарифами. «Закручування» гайок і без того збіднілому населенню триває. І робиться це, що особливо прикро, під лицемірним приводом «оптимізації» різних сфер життя.
Тим часом, Держстат повідомляє: заборгованість населення за послуги ЖКГ сягнула 85,6 мільярда гривень. Частка непрацюючих кредитів у банках пересічно становить 45%, а в державних фінустановах і поготів – 57,4%. Із дня на день ця заборгованість тільки невпинно зростає, а країна поринає в економічну нестабільність.
