На території Нетішинської міської територіальної громади була оголошена триденна жалоба – з 19 по 21 травня – у зв’язку із загибеллю на полі бою воїна Збройних сил України Олександра Саєцького, який захищав нашу країну від російських окупантів. Саєцький Олександр Ігорович народився 27 березня 1993 року. Був заступником командира бойової машини-навідником-оператором 3 механізованого відділення 3 механізованого батальйону загинув 13 травня 2022 р. внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Малинівка Донецької області. У Героя, який пішов добровольцем на фронт, залилишись двоє маленьких діток – 6-річний Остапчик та трирічна Настуня. Оплакують єдиного сина батьки Марія та Ігор, овдовіла дружина Катерина.

Керівникам установ, підприємств та організацій територіальної громади було наказано приспустити державні прапори на будівлях. А також у місті відмінили усі анонсовані масові заходи», – повідомив виконавчий комітет Нетішинської міської ради на своїй сторінці у Фейсбуці. Сотні нетішинців, вишикувавшись у живий ланцюг вздовж доріг, зустрічали ввечері 18 травня свого Героя Олександра Саєцького, який віддав своє життя за Україну в боротьбі з рашистською ордою. Зранку 19 травня на площі біля флагштоків поблизу адмінбудівлі виконкому з ним попрощались у Нетішині. Згодом кортеж із тілом вирушив до Будилова, що на Тернопільщині, звідки він родом і де поховали Героя. Три дні Сашко не виходив на зв’язок, а мама не могла собі дати раду від хвилювання. По обіді третього дня батьків повідомили про загибель єдиного сина.

29-річний айтішник, єдиний син в батьків і тато двох маленьких дітей, не задумуючись, полишив все і пішов добровольцем на війну, коли в його країні сталась біда. Ворожа куля 13 травня обірвала життя Олександра Саєцького.

Його шестирічний син Остапко вже знає, що тато — Герой. Малий сказав, що має обов’язково піти попрощатись із батьком – а як інакше, він же має віддати йому цілий стос власних малюночків, які малював для батька і його побратимів. А трирічна Настуня, через малий вік, не розуміє, чому плачуть мама і бабуся з дідусем. Вона досі чекає свого батька-Героя і мріє його обійняти, коли той повернеться з війни…