Житель міста Славути звернувся до місцевого суду з проханням припинити стягнення з нього аліментів на утримання доньки, натомість – стягнути їх з колишньої дружини на його користь. Пояснив, що з 2011 року за рішенням суду з нього на користь відповідачки стягують аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно. Але у 2022 році виконком Славутської міської ради визначив місце проживання дитини з батьком, і зараз вона перебуває на його утриманні. Тому просив стягнути з ексдружини аліменти на утримання доньки.

Як повідомляє сайт міста Шепетівка, Славутський міськрайонний суд задовольнив позов: припинив стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на утримання доньки й стягнув їх на користь чоловіка у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Жінка оскаржила це рішення до апеляційного суду: просила скасувати його в частині розміру стягнутих аліментів та стягнути з неї на утримання доньки 1500 грн щомісячно.

Вона розповіла, що у березні 2022 року з дітьми переїхала на тимчасове проживання до Швеції, проте у липні донька повернулася в Україну й з того часу живе з батьком.

На її думку, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував, що вона сама виховує двох малолітніх дітей, яких утримує за рахунок допомоги держави, постійної роботи й будь-якого майна за кордоном не має.

Як встановив суд, виконавчий комітет Славутської міської ради своїм рішенням визначив місце проживання неповнолітньої дівчинки разом із батьком (позивачем) без згоди матері, враховуючи інтереси дитини.

«Установивши, що домовленості між сторонами щодо виконання обов`язку з утримання доньки не досягнуто, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів за позовом батька, з яким проживає донька», – уважає колегія суддів апеляційного суду.

Водночас, на думку ХАС, суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що жінка має на утриманні двох малолітніх дітей, з якими тимчасово проживає у Швеції, а позивач не надав доказів її спроможності сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини доходу.

Разом із тим, апеляційний суд зауважив, що вимога апелянтки щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі (1500 грн) не ґрунтується на законі, позаяк спосіб стягнення аліментів вибирає одержувач, а не платник, аліментів.

Відтак ХАС частково задовольнив вимоги апелянтки: змінив рішення Славутського міськрайонного суду в частині вимог про стягнення аліментів і зменшив їх до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Апеляційний суд звернув увагу, що при визначенні розміру аліментів, врахував рівність особистого обов`язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу дитині до досягнення повноліття.