Історичний екскурс до одного з найстаріших пивоварних підприємств Волинської губернії
Недавно в мікрорайоні «Сонячному» з’явився новий невеликий магазин «Сангушко». Відверто кажучи, ця подія пройшла поза увагою преси. Як мовиться, ініціатори відкриття його обійшлися без піару. Адже забезпечувати й розвивати будь-яке виробництво чи бізнес в умовах воєнного стану – справа не з легких. Вочевидь, і колективу Славутського пивоварного заводу, щоб вижити у такий тяжкий час, доводиться нині віднаходити якісь абсолютно неординарні підходи для збереження й вдосконалення торгової марки нашого «живого» пива та покращання його реалізації.
Але пишемо про це не задля реклами. Побувати в новому фірмовому магазині пивзаводу, а також поспілкуватися з цього приводу із його директором Сергієм Мосійчуком нас спонукав лист із Славутського історичного музею про історію пивоварного виробництва, де вказано, що невеличка броварня, яка належала князям Сангушкам, з’явилася в Славуті ще у… 1824 році. Тобто, 200 років тому! Виходить, саме з неї власне й розпочалася історія пивоваріння в нашому краї.
Хочемо подякувати працівникам музею за цю поглиблену історичну довідку й принагідно нагадати, що ще в квітні 2020 року їхня розповідь «Велету харчової промисловості – 135!» (про Славутський пивоварний завод) не містила таких вражаючих подробиць із минувшини. Адже в ній йшлося лише про те, що завод був побудований князем Романом Сангушком у 1885 році. Тож із нової розповіді ми ще раз переконалися, наскільки продукція нашого місцевого підприємства є раритетною. І не тільки зважаючи на історичні віхи.
Славутське пиво «Князь Сангушко» було й залишається візитівкою нашого міста. Навіть у час війни, коли реалізація продукції дещо ускладнилася, наші пивовари намагаються йти, можливо, менш прибутковим, але гідним шляхом – відроджують і зберігають для нащадків рецепти того «живого» напою, який створюється шляхом відкритого бродіння, без консервантів та інших штучних інгредієнтів, відстоюється у сангушівських погребах…
Ми публікуємо цей екскурс наших краєзнавців у минуле і сьогодення Славутського пивоварного заводу (за сприяння адміністрації підприємства), щоб переконати читачів, що світ тримається на людях, які невтомно з дня в день працюють, щоб рухатися вперед, прибавляти своєю продукцією життя до років, а не навпаки. Бо ніщо так не допомагає наближати майбутнє як віра в свої сили і Перемогу України!
Завдячуючи роду князів Сангушків, Славута вже у другій половині ХХ століття вийшла на новий рівень розвитку – започаткувала мануфактурне виробництво. Промисловий поступ міста почався з відкриття князем Геронімом Сангушком суконної фабрики. На той час у місті нараховувалося понад 25 підприємств харчової, деревообробної промисловості та інших галузей.
Серед підприємств харчової промисловості в місті успішно функціонував пивоварний завод, який розмістився на правому березі річки Богушівка. У 1824 році це була невеличка броварня, яка належала князям Сангушкам і з часом розширила своє виробництво та переросла у потужне підприємство, яке успішно діє донині.
Протягом 1824-1829 років у броварні працювали 3 робітники. А в 1850р. товарообіг складав 7 000 карбованців, а вже у 1911 – 21 250 карбованців. За рік тут виготовлялося не менше 9 000 відер пива (110 700 літрів). У 1885 році поруч із парком князь Р.Д.Сангушко побудував новий пивоварний завод - замість старої броварні. Виробнича потужність його була досить високою.
На початку свого існування підприємство випускало пиво двох сортів - світле «Пильзенській лежак» і темне «Гранат».
Згідно з архівними даними Житомирського державного архіву, дізнаємося, що з 31 жовтня 1912 року пивоварний завод перебував у оренді в Якова Антоновича Земана.
Аналізуючи архівні документи, зокрема «Справочную книгу пиво-медоваренныхь заводовь Россійской Имперіи Азиатской Россіи», можна переконатися, що пивоварний завод у Славуті продовжував функціонувати та успішно розвиватися і в 1914 році.
Після Другої світової війни завод входив як цех до складу райхарчкомбінату, а з 1970 року став окремим підприємством. Пиво вироблялось із власної сировини, адже робітники виготовляли тут солод на власній токовій солодовні, а сушили в сушарні, яка працювала на вугіллі. Процес бродіння та доброджування пива проходив у дубових чанах і бочках в підвальному приміщенні. Для охолодження пива використовувався лід, який робітники заготовляли взимку на річках. Розлив пива здійснювався вручну.
Із 1980 по 2020 рік директором та головою наглядової ради Славутського пивоварного заводу був Леонід Михайлович Лавренюк, завдяки зусиллям якого вдалося зберегти і зміцнити це одне із найстаріших підприємств міста.
Розлив пива почали проводити на напівавтоматичній лінії, дубові чани замінили металевими, вдосконалили процес охолодження пива. На заводі було встановлено напівавтоматичну лінію розливу пива потужністю 6 тисяч пляшок за годину, введено в дію нове бродильне відділення та блок розливу пива в КЕГи, проведено газифікацію заводської котельні, реконструкцію системи охолодження. Відбулось покращання якості фільтрації пива.
Постійно працюючи над вдосконаленням якості виготовленої продукції, на заводі впроваджувалися сучасні засоби вимірювання технологічних параметрів продукції, розроблялася рецептура нових сортів пива. Так, працівниками підприємства було освоєно випуск п’яти сортів пива світлого: «Князь Сангушко»,«Княгиня Сангушко», «Славутина», «Янтар Славутчини», «Бадьорість», а також темне пиво «Гранат».
Трудовий колектив заводу завжди самовідданно працював і пишався своїми здобутками в пивоварінні, яке стало справою його життя. Ефективна діяльність та досягнення високих результатів свідчили про злагоджену роботу.
Окрім технічного переоснащення та вдосконалення технології виробництва, було в ті роки розроблено і впроваджено ряд нових сортів пива, яке неодноразово отримувало дипломи переможця у Всеукраїнському конкурсі якості продукції «Сто кращих товарів України».
Із квітня 2011 року директором пивоварного підприємства став Сергій Васильович Мосійчук, який розуміється у виробничих процесах та технології пивоваріння, адже працював на підприємстві з 1995 року на посадах інженера з охорони праці та головного інженера.
У 2022 році в Славутського пивоварного заводу з’явилися нові акціонери і розпочалися кардинальні зміни. Зокрема удосконалення технології виробництва пива, оновлення технологічного обладнання заводу набули ще більшого масштабу. Це піднесло підприємство на вищий щабель розвитку. Так, у 2022 році тут було проведено реконструкцію котельні та встановлено твердопаливний паровий котел, що працює на зернових і деревних пелетах, змонтовано дахову сонячну електростанцію.
Протягом останніх років на підприємстві введено новий варильний порядок, який є “серцем” пивоварного заводу. А також відбувається подальша модернізація обладнання: замінено частину транспортних ліній; придбано лінію для розливу пива в ПЕТ пляшки і додатковий напівавтоматичний блок розливу пива в КЕГи; встановлено сучасне обладнання для фільтрації пива; впроваджуються інші заходи з метою підвищення якості та ефективності виробничих процесів.
Таким чином, завдяки вдосконаленню виробництва, на пивзаводі з 2022 року було розроблено та впроваджено у виробництво нові сорти пива. Це - світле пиво «Пильзенській лежак», «Князь Сангушко» напівтемне та «Князь Сангушко» пшеничне. А, повертаючись до історичних витоків, ПрАТ «Славутський пивоварний завод» відновив ще й виробництво двох історичних сортів пива з часів князів Сангушків: темного пива «Гранат» та світлого пива «Пильзенській лежак» з копією автентичної етикетки.
Варто наголосити, що завод випускає «живе» пиво лише власних сортів. Виготовлене із натуральної сировини, воно користується попитом не тільки у Хмельницькій області, але й далеко за її межами.
Зважаючи на значний попит місцевих споживачів, у мікрорайоні «Сонячний» м.Славута й було в травні п.р. відкрито новий магазин «Сангушко», де ми побували. Тепер підприємство має вже 6 торговельних закладів фірмової торгівлі: три – у Славуті, по одному – в Нетішині, Острозі та Ізяславі. Невдовзі планується відкриття ще одного - біля території заводу.
Ну і на завершення ще трохи про те, чим живе колектив підприємства нині. В нинішньому році тут запрацювала напівавтоматична лінія з розливу пива у металеві банки ємністю 0,5 літра. Також у цьому році, як стало відомо, тут планується придбання ще продуктивнішого обладнання для розливу пива, збільшення потужностей наявної дахової сонячної електростанції.
Отож, хоч і започаткувалося пивоварне виробництво у Славуті 200 років тому, відрадно, що технологія виготовлення «живого» напою зразкової якості на підприємстві досі збережена. Завод продовжує успішно розвиватися та дотримуватись давніх традицій пивоваріння, чим звеличує славне ім’я своїх засновників.
Випускаючи пиво лише власних сортів, колектив Славутського пивоварного заводу досяг того, що його продукція, завдяки високій якості, користується неабияким попитом у споживачів. Завдяки цьому, як соціально відповідальний бізнес, пивзавод розвиває виробництво, створює нові робочі місця, платить податки, допомагає ЗСУ. І своєю щоденною працею переконує в тому, що українці мають неабиякий потенціал для самозбереження та відродження.
За листом Олени МАКОГОНЧУК, молодшої наукової співробітниці музею, публікацію підготувала Віра МАЛЬЧУК.
Надмірне споживання алкогольних напоїв шкідливе для Вашого здоров’я!
